Фінських дітей навчають протистояти дезінформації

У середніх школах в Гельсінкі медіаграмотність та сильне критичне мислення стали ключовим міжпредметним компонентом національної навчальної програми, яка була запроваджена у 2016 році. Це, зокрема, дозволило країні очолити рейтинг Індексу медіаграмотності в 2019 році, серед 35 країн Європи.

Як це фінам вдалося й чого навчають у їхніх школах?

На уроках математики учнів навчають, як недоброзичливці можуть маніпулювати статистикою. На уроках мистецтва учням пояснюють, як можуть підроблювати зображення, а на заняттях з історії школярі аналізують відомі пропагандистські кампанії. Вчителі ж із фінської мови працюють з ними над способами, за допомогою яких тексти можна використовувати для введення в оману.

Критичне мислення, перевірка фактів, інтерпретація та оцінка всієї отриманої інформації, де б вона не з’явилася, є вкрай важливими. Тому в школах це було запроваджено, як ключова частина усіх предметів.

Така навчальна програма — це частина широкої стратегії, що розроблена фінським урядом після 2014 року. Тоді країна стикнулася з дезінформацією, яку поширювала Російська Федерація. Вони атакували ЄС, акцентуючи на питаннях імміграції, та намагались вплинути на дискусію щодо повного членства Фінляндії в НАТО.

У навчанні дітей звертають увагу на три різновиди оманливої інформації: мізінформацію (misinformation, помилки), малінформацію (malinformation, чутки) та дезінформацію (disinformation) — брехня, які розповсюджуються навмисно, щоб вводити в оману. Такий підхід приводить до результату, коли навіть зовсім маленькі діти можуть це зрозуміти.

Також учнів вчать ставити питання до інформації: хто її створив; де це було опубліковано; що вона реально означала; яка була мета повідомлення; на чому базувались твердження; це факт чи чиєсь судження; чи інформацію якось перевіряли тощо.

Як пояснюють у шкільних закладах, сьогодні діти не читають газет і не дивляться телевізійні новини. Вони не шукають новини, а просто натрапляють на них у WhatsApp, YouTube, Instagram, Snapchat… Або, точніше, алгоритм вибирає їх саме для них. Вони повинні вміти критично підходити до цього.

Частину освітнього процесу перебирають на себе також громадські організації. Одна з них «Бар фактів» (Faktabaari), яка займається перевіркою фактів. Ця організація створена волонтерами — журналістами та дослідниками — перед європейськими виборами у 2014 році. Тоді вони розробили матеріали для просвіти громадян щодо виборів.

Крім того, громадська організація Mediametka, яка частково фінансується Міністерством культури Фінляндії, розробляє матеріали з медіаграмотності ще з початку 1950-х. Тоді її засновники боялися, що розум фінських дітей страждає через вплив коміксів.

 Mediametka Мері Сеістола (Meri Seistola) влаштовує хакатони спільно з фінськими стартапами, намагаючись розробити «значущі матеріали» для шкіл та молодіжних груп.