Медіаграмотність проти інфодемії . Формування імунітету до дезінформації.

 

А ви вже чули про інфодемію і що вона здатна поширюватися швидше за вірус? Насправді, всі ми неодноразово з нею стикалися. Однак, у період карантину це явище значно загострилося та оточує нас повсюди в інформаційному просторі. То що ж це таке і як з цим боротись?

Незабаром після того, як світ почав звикати до термінів коронавірус та COVID-19, ВООЗ ввів ще одне слово: "інфодемія" - надлишок інформації та швидке поширення оманливих або сфабрикованих новин, зображень та відео. Як і вірус, він дуже заразний і зростає в геометричній прогресії.

Правила гігієни, такі як часте миття рук, допомагає захиститися від COVID-19. Подібним чином, інформаційна гігієна може сповільнити поширення шкідливої ​​ ​​неправдивої інформації, особливо в соціальних мережах.

Для того, аби підтримувати інформаційну гігієну – зупиніться та подумайте, перш ніж поділитися(link is external) певним контентом в Інтернеті чи взаємодіяти з ним. Запитайте себе:

Ø Чи викликає цей контент довіру?

Новини доволі часто нецікаві, за винятком тих рідкісних випадків, коли, наприклад, двоє хлопців врятували собаку з крижаної води, а згодом виявилось, що то був вовк(link is external). Якщо контент викликає у вас хвилювання, зробіть паузу та обов’язково перевірте: чи був матеріал надрукований десь ще? Чому ви впевнені, що це правда? Зверніть увагу на те, як використовуються зображення, смайли, заголовки: чи вони викликають у вас певні емоції? І пам’ятайте, велика кількість підписників не обов’язково означає, що акаунт у соціальних мережах є надійним джерелом!

Ø Хто автор цього повідомлення?

Чи можете ви знайти його попередні матеріали? Оскільки шановані журналісти та експерти завжди мають послужний список, знайти його не становитиме труднощів. Ваш «друг» у мережі «Фейсбук» не обов’язково є фахівцем з цих питань, тож якщо ви натрапили на експерта, варто перевірити, чи він/вона дійсно володіє необхідними кваліфікаціями у відповідній сфері.

Ø Що є джерелом тверджень?

Суб’єкти дезінформації часто посилаються на анонімні «інсайдерські» джерела, яких може навіть не існувати ! Будьте особливо пильними, якщо ці анонімні джерела використовують загальні фрази, які неможливо перевірити. Наприклад, висловлювання: «все пов’язано»; «насправді це не так, як здається»; «вони не хочуть, щоб ти знав правду»; «існує таємний порядок денний» - це типові формулювання, що свідчать про дезінформацію. У контексті вакцин часто у принизливому тоні використовують такі поняття, як «змова великих фармацевтичних компаній» та «мейнстрімні ЗМІ», щоб підірвати довіру до виробників вакцин та журналістів.

Ø Чи можна довіряти цьому ЗМІ?

Авторитетні та професійні ЗМІ не будуть публікувати конспірологічні теорії, а матеріали, що висвітлюють проблему однобічно розміщуватимуть там, де їм і належить бути – в розділі авторських колонок. Авторитетна журналістика дотримується визначених стандартів у цій сфері: стаття повинна містити більш, ніж одне джерело та представляти збалансовані погляди на тему. Якщо у  вас є сумніви, зверніться до розділу, який містить інформацію про ЗМІ та контакти. Якщо це справді надійне джерело, ви знайдете список журналістів, які працюють у штаті та прозору інформацію щодо організації та її фінансування.

Будьте медіаграмотними!