Auld Lang Syne , Бернс і новорічна пісня

 

Навіть якщо назва цієї пісні вам здається незнайомою, вам напевно доводилося не раз її чути. У багатьох країнах світу - особливо англомовних - існує  традиція, яка зародилась  в Шотландії, виконувати цю старовинну баладу в новорічну ніч.

Це не колядка. Це просто традиційна новорічна пісня. ЇЇ всі співають, і співають дуже цікаво. Співають, взявшись за руки, але спочатку схрещують руки перед собою, а тоді беруть за руки тих, хто стоїть поруч. І таким чином утворюється такий собі ланцюг. Це відбувається усюди, де зустрічають Новий рік: і в телестудії, і на вулицях, і вдома.

Назва цієї пісні, написаної на початку ХVІІІ століття, зі староанглійської перекладається як «Старі Добрі Часи». У пісні пропонується підняти келих за старих друзів і старі добрі часи.

Автором віршів цієї пісні є великий шотландський поет Роберт Бернс\Robert Burns. Він написав її близько 1741 року, проте текст був опублікований тільки після смерті Бернса - в 1796 році.

Де-факто, поет лише переробив попередні версії цієї пісні, яка була написана за півтора століття до появи на світ варіанту Бернса . Знаменитий поет частково відновив баладу за окремими уривками і, ймовірно, доповнив її кількома куплетами.


Auld Lang Syne співають на Новий рік у США, а також на Британських островах, в Канаді, Австралії і Новій Зеландії. Це також традиційна пісня для випускних балів.

Рукопис з текстом Auld Lang Syne зберігається в колекції Бібліотеки Ліллі Університету Індіани.

 

За молоді літа

Не забувається повік,

Що серце пам'ята,-

I дружба перша, і любов,

I молоді літа.

Так вип'єм, друже мій старий,

За молоді літа.

 

Іще раз, друже мій, налий

За молоді літа!

Ходили вдвох ми по полях,

Де золоті жита,

Та розійшлись у нас путі

На довгії літа.

Бродили вдвох ми по річках,

Де хвиля золота,

Та розлучили нас моря

На довгії літа.

Подай же руку, як колись,

Бо дружба нам свята,

I знову думкою вернись

У молоді літа...

Так вип'єм, друже мій старий,

За молоді літа,

Іще раз, друже мій, налий

За молоді літа!

 

Музику на ці слова, найімовірніше, написав друг Бернса - Джордж Томпсон\George Thomson, що опублікував збірку шотландських пісень у 1799 році.

Відомі її переклади українською - М.Куліша, В.Мисика, П.Грабовського...

Однак, як казав поет Р.Гамзатов, - «переклад це зворотна сторона килима».

Тому варто послухати справжню Auld Lang Syne.





 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Камера, стоп. Знято! Євроквіз «Європейське кіно»