Потоплені надії. ФОТО ЮНІСЕФ 2021 РОКУ

 

Щороку ЮНІСЕФ в Німеччині присуджує нагороду «Фото року ЮНІСЕФ» за фотографії, які найкращим чином висвітлюють дитячу особистість та умови життя дітей у всьому світі.

Серед переможців цього року - світлини, які відображають, як  пандемія COVID19, кліматичні кризи та збройні конфлікти впливають на життя дітей. Переможцем цього року став індійський фотограф Супратім Бхаттачарджі.

У результаті тропічного циклону вода в дельті Гангу вийшла з берегів. Повінь знесла все, що допомагало одинадцятирічній Паллаві та її сім’ї з п’яти осіб вижити. Вона тримала невеликий чайний магазин у будинку своїх батьків на острові Намкхана, тому що її батько, водій вантажівки, заробляє лише еквівалент 100 євро на місяць. Буря розтрощила дерев’яно-глиняний будинок і змила з нього жерстяний дах.

Індійський фотограф Супратім Бхаттачарджі знайшов дівчину, яка «безнадійно блукала» серед руїн одного дня після катастрофи. Для жителів Сундарбана, прибережного регіону Індії та Бангладеш, що буквально означає «прекрасний ліс», стає все більш звичним, що цілі села змиваються, острови поступово тонуть і що шлях дітей до школи проходить через глибоку воду.

Більшість жителів тут займаються рибальством і виловом креветок, але тривале знищення мангрових лісів разом із підвищенням рівня моря та засоленням колишніх прісноводних районів становлять зростаючу загрозу. Екстремальні погодні явища, викликані зміною клімату, також стають все більш частими в цій частині світу. За оцінками ЮНІСЕФ, близько 530 мільйонів дітей в Азії та Африці ростуть у регіонах, які постраждали від повеней.

Фотографія з індійського Сундарбана є потужним свідченням боротьби дітей за виживання в умовах деградації навколишнього середовища та зміни клімату. Це фото відображає безпорадність і водночас рішучість дівчини перед обличчям шаленої сили природи.

Супратім Бхаттачарджі народився в 1983 році в Баруйпурі поблизу Калькутти і працював переважно у кіно, перш ніж стати фотографом. У центрі його діяльності є проблеми навколишнього середовища та прав людини. З 2009 року працює над своїм довгостроковим проєктом «Sinking Sundarbans».

Його роботи вже були показані на великих екологічних конференціях, і він отримав нагороду Королівського фотографічного товариства у Великобританії.

У 2020 році Бхаттачарджі отримав другу премію ЮНІСЕФ за фотографію року за серію фотографій «Вугільне прокляття» про дітей на індійських вугільних шахтах.

Це не кадри фантастичного фільму-антиутопії. Це фотографії з вугільних родовищ Джарія в індійському штаті Джаркханд. Тут видобувають вугілля у відкритих копальнях. Це країна почорнілих облич, отруйних газів, забрудненої води. Тим не менш, тут живуть люди, а деякі навіть переїжджають сюди у пошуках роботи. І дітям теж доводиться працювати на відкритих шахтах. Їхні батьки в основному неписьменні і заробляють так мало, що навіть чотирьох-п’яти річні діти змушені тягати каміння. Багато дівчат та хлопців недоїдають і не відвідують школу.