«Шлях Королеви». Королева Франції родом з Києва

 

З нагоди Дня Анни згадуємо одну з найвидатніших жінок Середньовіччя, королеву Франції родом з Києва - АННУ ЯРОСЛАВНУ.

Донька київського князя Ярослава Мудрого Анна у травні 1051 року вийшла заміж за французького короля Генріха І. Урочисте вінчання відбулося у Реймському соборі. Згодом до собору було передано давньоруське Євангеліє, яке Анна Ярославна привезла з собою до Франції. З часом Євангеліє стали називати Реймським і саме на ньому усі королі Франції до XVIII ст., вступаючи на престол, давали клятву під час коронації на вірність Франції.

Сьогодні цей безцінний документ епохи Раннього Середньовіччя зберігається в Національній бібліотеці у Парижі.

Анна народила трьох синів: Філіпа, Робера та Гуго. Король весь час перебував у військових походах, тож виховувати дітей довелося їй самій. Вона приділяла велику увагу освіті та вихованню. А після смерті Генріха І як опікунка юного Філіппа підписувала разом із ним деякі державні документи.

Після смерті короля Анна переїхала до міста Санліс, розташованого за 45 км від Парижа. Королева доклала чимало зусиль на розбудову міста, зробивши його одним із потужних центрів торгівлі й ремісництва, заснувала тут абатство святого Венсана та монастир святого Вікентія.

У 2005 році в місті Санліс встановили пам'ятник королеві Анні (скульптори В. Зноба та М. Зноба), який став офіційним подарунком України Франції. А в 2013 році у Санлісі французи відкрили Культурний центр Анни Київської, який продовжує активно діяти сьогодні.

10 листопада 2016 року пам’ятник Анни Київської урочисто відкрили в Києві. Він  є першим у великому проєкті «Шлях Королеви», ініціатором якого є Головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв "Anne de Kyiv Fest".

Він зображує дівчину, яка замріяно дивиться вдалечінь. Справді, коли Анна вирушала з Києва, їй було близько 17 років. Княжну зображено босоніж. Це символ того, що ми босими приходимо у цей світ. Анна міцно притискає до себе книгу - Реймське Євангеліє. Глядач здаля бачить на голові княжни корону. Але, придивившись ближче, розуміє, що це вінок із квітів, яку сплела собі замріяна дівчинка. Пам’ятник підкорює своєю людяністю.

Ініціатори цього культурного проєкту передбачили встановлення копій пам’ятника у містах, повз які рухалася Анна Київська. Щоправда, документальних свідчень про цей маршрут не збереглося. І все ж на основі інформацій про тогочасні шляхи Європи, про торгові й політичні зв’язки Києва із європейськими землями, можемо його окреслити.

Із Києва майбутня королева Франції вирушила на терени сучасної Західної України, звідси її шлях пролягав Польщею, Чехією, Австрією, далі басейном Дунаю землями Баварії. Наступний відтинок шляху Анни міг пролягати через Швейцарію та німецькими землями, що розташовані в басейні Рейну. Вона могла опинитися на теренах Люксембургу, Бельгії, а звідти приїхати до Франції.

Нині встановлено кілька авторських реплік пам’ятника Анні Київській, зокрема у Версалі (30 січня 2018 року), Тулузі (2 жовтня 2018 року), бельгійському місті Арлоні (12 жовтня 2019 року), Кракові (19 листопада 2019 року)

Головна ідея, яку через проєкт намагаються донести українцям, полягала в тому, що ми не вступаємо в Європу, ми до неї повертаємося: у цьому сенсі постать Анни Ярославни найбільш показова, адже її батько, Ярослав Мудрий, був одним із перших євроінтеграторів в історії України, а європейські монарші родини вважали за велику честь для себе породичатися з представниками Київської Русі, яка була однією з найпотужніших держав тих часів.

Отож, славні справи давно минулих днів зараз єднають Україну з країнами Євросоюзу й загалом світу.