Ісландія знає, як зробити підлітків байдужими до алкоголю, цигарок і наркотиків.
В Ісландії вчені на основі вивчення
біохімічних процесів, що викликають залежність, за 20 років в кілька разів
скоротили число підлітків, що палять та вживають алкоголь.
У
1992-му кожен ісландський школяр віком від 14 до 16 років заповнив анкету з
такими питаннями:
- Чи
пробували ви колись алкогольні напої?
Якщо
так, коли це було востаннє? Чи були ви колись п’яні?
- Чи
пробували курити цигарки? Якщо так, то як часто ви курите? - Скільки часу ви
проводите з батьками? Чи маєте з ними тісний зв’язок?
- Як
іще ви проводите вільний час?
1995-го
цей процес повторили, 97-го — провели знов. Результати опитувань стурбовували.
У майже чверті заповнених анкет зізнавались, що курять щодня. Більше 40%
написали, що були п’яними принаймні раз протягом місяця перед опитуванням.
Вибір
певного виду алкоголю або наркотику залежить від того, як організм людини звик
боротися зі стресом. До цього висновку прийшов Харві Мілкмен, американський
професор психології, який зараз викладає в Університеті Рейк'явіка. Різні
речовини викликають певні біохімічні процеси в мозку, від зміни яких потім і
стає залежним організм.
Вчені
вирішили знайти види діяльності, що стимулюють такі ж процеси в мозку природним
шляхом. «Можна перебувати в залежності не тільки від куріння чи алкоголю, але і
від машини, грошей і певної їжі. Ми вирішили запропонувати підліткам дещо
краще», - каже Мілкмен. Школярам пообіцяли включити в програму безкоштовні
майстер-класи з будь-якого виду спорту або мистецтва, яким би вони хотіли
навчитися.
Вчені
припустили, що за емоційним ефектом такі заняття повинні були мати той же вплив
на підлітків, що алкоголь чи куріння. Додаткові заняття три рази в тиждень були
спеціально профінансовані державою. Кожному підлітку запропонували брати участь
в програмі три місяці, але багато хто продовжував заняття і через п'ять років.
Держава
виділила більше грошей на заняття спортом, музикою, малюванням, танцями та на
інші клуби, щоб дати дітям різні способи відчути себе частиною групи й добре
почуватись.
А
щоб участь у заняттях могли взяти й діти з бідних родин, для них було
передбачено допомогу. Наприклад, у Рейк’явіку, де проживає більше третини
населення країни, видають так звану Картку дозвілля. Незаможні сім’ї щороку
отримують на неї по 35 тисяч ісландських крон (близько 5040 гривень) на кожну
дитину, щоб платити за подібні позашкільні заняття чи секції.
Щоб
вирішити проблеми нікотинової та алкогольної залежності серед підлітків, владі
довелося також змінити закон. Стало нелегальним продавати тютюн дітям до 18
років і алкоголь тим, кому менше за 20. В Ісландії заборонили рекламу сигарет і
спиртних напоїв, а також створили спеціальні батьківські організації, які разом
зі школою допомагали учням вирішувати психологічні проблеми.
Сьогодні
Ісландія очолює таблицю європейських країн, в яких тінейджери ведуть найбільш
здоровий спосіб життя. Країні вдалося скоротити кількість підлітків, що
регулярно вживають алкоголь з 48% до 5%, а тих, що палять - з 23% до 3%.
Коментарі
Дописати коментар