Літературна нагорода «Ангелус»

 

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus  — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав.

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Цю премію можна інакше назвати премією ім. Ангелуса Силезіюса, тобто Йогана Шефлера (1624-1677) - священика, мислителя, барокового поета, автора релігійних пісень та афоризмів, містика, лікаря, котрий проживав у Вроцлаві. Батько Йогана — протестант, був краківським міщанином родом із Силезії. За заслуги перед королем Стефаном Баторієм і Сигізмундом ІІІ Вазою йому надали шляхетське звання. Потім він переселився до Вроцлава. Варто згадати, що він сам міг мати німецьке або інше походження, проте підкреслював свій польський шляхетський титул.

Його син, іменем якого названо премію, Йоган Шефлер — людина бароко, адже вивчав медицину, філософію, історію, писав вірші. Він же доктор філософії та медицини. 1653 року перейшов на католицизм. Головним твором життя Ангелуса був текст «Geistreiche Sinn und Schlussreime» з 1657 року, який 1675 р. Шефлер доповнив шостою книгою і остаточно твір отримав заголовок «Cherubinischer Wandersmann» («Херувимський мандрівник»). Другим твором з 1657 р. була «Свята радість душі, або Духові пастирські пісні». Це містичні та аскетичні афоризми. У ХVІІІ про Й. Шефлера забули, але в добу романтизму зацікавлення його творчістю та особою віджило. Афоризми Анґелуса Силезіюса перефразував навіть Адам Міцкевич.

Шефлер за цісаря Фердинарда ІІІ став придворним цісарським лікарем. Був також радником і маршалом силезького єпископа. У 1661 р. його висвятили на священика, тоді й узяв ім'я Ангелус, став контрреформаторським полемістом. Написав майже 55 текстів на цю тему. Як аскет, в 1666 р. роздав своє майно бідним. Собі лишив тільки шляхетський перстень.  Помер через хворобу на туберкульоз 1677 р. в притулку Св. Мацея, де й похований. У 1678 р. вийшла збірка його полемічних творів під назвою «Ecclesiologia». Після смерті не мав спокою. 1945 р. німці з його склепу зробили бомбосховище й лікарню. 2004 р. почалися пошуки останків Шефлера серед багатьох костей.

З 2009 р. премію в розмірі 20 тис. злотих отримують також перекладачі. Премію комісія може призначити письменникам з Австрії, Албанії, Білорусі, Болгарії, Боснії та Герцеговини, Естонії, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Угорщини, України, Хорватії, Чехії, Чорногорії за прозу, перекладену польською мовою.

Ідеєю премії є безпосередній зв'язок з багатовіковою традицією Вроцлава як міста зустрічей і діалогу. Місто, у зв'язку зі своєю історією, було перехрестям для багатьох культур, народів, інтелектуальних ідей. Премію щороку отримують автори прозових творів, які торкаються найголовніших сучасних тем, збільшують знання про чужу культуру. Кандидатів оголошують видавництва та члени комісії.

До 2013 року комісією головувала Наталія Ґорбаневська (1935 — 2013) — російська поетеса, перекладачка, дисидентка, правозахисниця. Після її смерті до головування комісії запросили Миколу Рябчука — українського поета, літературного критика, політолога, есеїста. У складі журі визначні польські літературознавці, літературні критики, журналісти.