Дивовижна корона, яку одягають лише один раз

 

Опівдні 6 травня під час ритуалу коронації, який сягає глибини століть, на голову короля Чарльза III поклали знамениту корону Святого Едуарда. Але він носитиме цю корону менше години і більше ніколи її не одягне.

Хоча Чарльз став королем відразу після смерті своєї матері, коронація лишається стародавнім обрядом, який символізує початок його правління. Це  рідкісна можливість побачити дорогоцінну корону Святого Едуарда, яку одягають лише під час коронації.

Ця корона виготовлена 360 років тому з цільного 22-каратного золота, має висоту понад 30 см і важить десь 2,23 кг - приблизно як два ананаси, велика диня або дволітрова пляшка води.

Востаннє корону Святого Едуарда одягала королева Єлизавета II під час своєї коронації в 1953 році, і за останні 70 років корона майже не покидала Лондонського Тауеру, де вона зберігається.

Через кілька років королева знову в короні - під час зйомок документального фільму. Тоді вона запитала: "Вона все така ж важка?" і, взявши її до рук, підтвердила, що корона така ж важка, як вона пам’ятає.

Корону прикрашають 444 дорогоцінних камені, зокрема дорогі сапфіри, рубіни, аметисти та топази, хоча більшість їх - світло-блакитні та блакитно-зелені аквамарини. Вони містяться в емальованих та золотих оправах. Раніше камені з корони можна було виймати, а використовували їх виключно для коронацій.

Лише в XX столітті їх вирішили поставити в корону й більше не виймати.

Корону виготовили у 1661 році для Карла II. Її назва походить від набагато більш ранньої версії, яка належала англосаксонському королю та святому Едуарду Сповіднику. Він був зображений у короні на знаменитому гобелені Байє XI століття.

Корону Едуарда, яку вважали святою реліквією ще довго після його смерті, використовували під час коронації Генріха III у 1220 році та пізніших королів і королев.

Однак, у 1600-х роках після страти короля Карла I, її, разом із іншими королівськими регаліями, переплавили парламентарії Олівера Кромвеля.

Після смерті Кромвеля, коли королівська родина знову увійшла в моду, король Карл II замовив новий набір королівських регалій, включно з короною Святого Едуарда та новою державною короною (у якій він зображений вище).

Вважають, що у короні Едуарда було мало коштовностей. Але версія Карла II мала діаманти та кольорові дорогоцінні камені, які спеціально взяли в оренду у приватного банкіра та ювеліра Роберта Вайнера за величезну для того часу суму - 500 фунтів стерлінгів, каже історикиня королівських коштовностей Анна Кі.

На ободі корони розміщені чотири хрести, лілії та дві арки, що з’єднуються в центрі.

Арки вкриті крихітними золотими намистинами, які замінили попередні штучні перли.

На вершині корони - прикрашений коштовностями хрест та золотий шар (monde), який символізує світ, яким править король.

Хоча корону Святого Едуарда виготовили у 1661 році, Чарльз стане лише сьомим монархом, який її одягне.

Частково тому ця корона збереглася довше, ніж корони, які постійно замінюють - їх використовують для таких випадків, як відкриття парламенту.

Король Чарльз III стане сьомим монархом, увінчаним короною Святого Едуарда

Наступників Карла II - Якова II у 1685 році та Вільгельма III у 1689 - коронували короною Святого Едуарда. Але оскільки королівські смаки та мода змінилися, її не використовували під час коронацій понад 200 років, хоча вона була на багатьох церемоніях, як частина королівської експозиції.

Король Едуард VII планував одягти її під час своєї коронації в 1902 році й спеціально для цього наказав відремонтувати корону, але перед коронацією він захворів, тож його коронували легшою короною.

Наслідуючи приклад Едуарда VII, Георг V також вирішив одягти корону – в якій тоді встановили коштовні камені, які відтоді більше не виймали, зокрема десятки аквамаринів.

Після цього корону одягав Георг VI, а останнім монархом, якого нею коронували, стала королева Єлизавета II.

Передня і задня частини корони майже ідентичні. Обід корони оздоблений хутром горностая - таке хутро вже давно стало символом статусу серед аристократії.

Найпростіший спосіб відрізнити передню частину корони від задньої - дорогоцінні камені різних кольорів, але в минулому з цим виникала плутанина.

Кажуть, що напередодні коронації батька королеви Єлизавети  Георга VI на корону прив’язали червону бавовняну нитку, щоб було легше відрізнити передню частину від задньої, але її випадково зняли перед церемонією.

"Я вжив усіх заходів, щоб переконатися, що корону одягнуть правильно, але настоятель і архієпископ так багато нею жонглювали, що я так і не зрозумів, правильно її одягли чи ні", - писав пізніше король.

 

 Хоча корону рідко можна побачити на публіці, вона може здатися знайомою. Можна  побачити стилізовану версію її характерного силуету на гербі британських паспортів або логотипі королівської пошти на поштових скриньках і фургонах.

Під час правління Єлизавети II корона Святого Едуарда була головним королівським символом. Проте Геральдична палата Британії вважає, що корона у логотипі та символі короля Чарльза III більше схожа на корону Тюдорів - від корони Святого Едуарда її відрізняє інша форма арок.

Але важливість корони Святого Едуарда для коронацій лишається незмінною.