Обмежені фізично - безмежні у своїх здібностях. Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

 

5 травня світ відзначає Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю.

Саме цього дня 1992 року люди з обмеженими можливостями з 17 країн провели перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації людей з інвалідністю.

Жодна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади, незалежно від національності, релігії, майнового стану та стану здоров’я.

Метою Дня боротьби за права людей з інвалідністю є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав, гідності і благополуччя людей з інвалідністю. Вони мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту й інфраструктуру, як і інші категорії громадян.

Для кожної цивілізованої держави дуже важливо, щоб усі її громадяни мали рівні можливості, права і свободи, і щоб люди, які потребують особливої уваги, не відчували себе викинутими на узбіччя життя.

Звичайним людям важко собі уявити, як живеться тим, кого природа чи випадок обділили здоров’ям. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується понад 1 млрд. осіб, які мають ту чи іншу форму інвалідності – це 15% населення Землі, або кожна сьома людина.

    На жаль, життя людей з обмеженими фізичними можливостями продовжує залишатися дуже складним. Такі проблеми, як недолік спецпристосувань для пересування, складність отримання освіти, брак робочих місць і невелика грошова допомога, позбавляють людей з інвалідністю можливості вести повноцінний спосіб життя й ізолюють їх від суспільства.

Інвалідність – це не вирок для особи в сучасному світі. Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають.

 

Російська агресія принесла горе та страждання українському народові. Чимало військовослужбовців отримали інвалідність, захищаючи нашу країну від жорстокого ворога. Найбільш поширені травми серед військових — це кульові та осколкові поранення. Особами з інвалідністю стають і цивільні жителі, на голови яких щодня падають російські ракети та безпілотники.

          Сьогодні, для країни питання захисту прав людей з інвалідністю набуває ще більшого значення у зв’язку з війною, внаслідок якої збільшується кількість громадян із тяжкими травмами та ушкодженням здоров’я як серед військових, так і серед мирного населення.

Питанням лікування, протезування та реабілітації військовослужбовців в Україні приділяється велика увага.

Наша країна у своїй державній політиці змінює ставлення до питань інвалідності з метою максимальної інтеграції цієї категорії громадян у життя суспільства на умовах рівноправності.  

Важливо забезпечити їм можливість вільно пересуватися, навчатися, працювати, спілкуватися, брати участь у громадському та політичному житті.

Але люди з інвалідністю не просять виявляти до них жалість, вони сильні, розумні, незалежні, витривалі та вважають себе рівноправними членами суспільства, хоч і потребують іноді допомоги оточуючих людей.

 Існує золоте правило: перш, ніж зробити щось для такої людини, потрібно запитати, чи вона потребує вашої допомоги. Так проявляється повага до її особистої свободи.

        Хоча деякі люди обмежені фізично, вони безмежні у своїх здібностях, талантах і прагненні до самовираження. Завдяки величезній силі духу й волі, ці люди досягають успіхів у найрізноманітніших сферах: науці, підприємницькій діяльності, художній творчості, мистецтві, спорті. Час показав, що дуже часто люди з інвалідністю можуть досягти навіть більшого, ніж зовсім здорові люди.