Чи треба робити добро?

 

Добрі вчинки роблять нас щасливішими і навіть здоровішими, кажуть вчені. Але чому несподівана щедрість незнайомця часто сприймається з підозрою? І чи можна змінити світ, зробивши щось хороше.

Зрештою, більшість людей прагнуть стати трохи добрішими, але творити добро нам не завжди вистачає волі.

Але чому нам так важко не тільки робити добро, але й приймати його? І чи справді добро зрештою повертається до тих, хто поводиться альтруїстично?

Ідея, що один гарний вчинок може спричинити ланцюгову реакцію на кшталт "ефекту метелика", запустивши хвилі добра світом, не є новою.

У Неаполі давно існує традиція так званої "підвішеної кави", коли заможні італійці купують у кав'ярні одну каву для себе і сплачують за іншу для когось, хто не може її собі дозволити.

Одним із найвідоміших прихильників цієї ідеї був Бенджамін Франклін.

Одного разу він допоміг своєму другові грошима, пояснивши, що це - позика, яку той має згодом віддати іншій чесній людині в скрутних обставинах.

"Допомігши іншому, ти таким чином повернеш борг мені", - пояснював Франклін.

Добрий вчинок не обов'язково має бути коштовним, іноді це - просто доброзичливе ставлення до незнайомої людини або обійми.

Одним із поширених "актів доброти" є мотиваційні повідомлення, які залишають для незнайомців. Напис на папері: "Ти є важливішим, ніж тобі здається".

Для доброти не обов'язково мають бути мотиви. Зробити щось хороше можна просто так, лише заради того, щоби почуватися хорошою людиною.