Роботи працюють у бібліотеках Німеччини

 

Лише сто років, а світ змінився невпізнанно. У 1921 р. чеський письменник Карел Чапек вигадав слово «робот». У перекладі з чеської – «працівник», «чорнороб».  1968 р. Центр штучного інтелекту в Стенфорді представляє публіці мобільного робота Shakey, здатного аналізувати свої дії. А чи потрібні роботи бібліотеці?

 Наразі відслідковуються дві тенденції використання робототехніки: на допомогу бібліотекарям або для користувачів.

Робот Pepper (розробник SoftBank Robotics) має кілька відеокамер і мікрофонів, що дає йому змогу чути і розмовляти з відвідувачами в режимі реального часу, жестикулювати, демонструвати відео.Такий робот працює в Центральній бібліотеці Дюссельдорфа. Він вітає відвідувачів на вході до бібліотеки, спрямовує їх до потрібних відділів, відповідає на запитання і пропонує сфотографуватися.

Ще один Pepper працює в бібліотеці Технічного університету прикладних наук Вільдау. Спілкуючись зі студентами та викладачами, він презентує бібліотеку, задовольняє інформаційні потреби відвідувачів, а також відповідає на запитання.

Робот NAO (розробник SoftBank Robotics) оснащений відеокамерами, мікрофонами, сонаром для визначення стін, датчиками руху та датчиками сприйняття і тиску, завдяки яким він може «торкатися» предметів і «відчувати» їх.

Так само, як і Pepper, NAO може виконувати багато завдань, зокрема, бути наставником і мотиватором до читання для маленьких відвідувачів бібліотек. Такі роботи працюють у Франкфуртській міській бібліотеці, де, крім іншого, навчають дітей програмуванню.

Крім робота NAO, в ній є ще роботизований маніпулятор Dobot, придбаний для оцифровування фондів та на допомогу вивченню дітьми і підлітками технологій, математики, природничих наук, обчислювальної техніки, а також роботи Dash і Dot, запрограмовані для розважання юних користувачів. 

Цілком очевидно, що роботи в бібліотеках – це вже не мрія, а реальність.