Символ Швеції на ім’я Сельма Лагерлеф

 

Напевно, про шведського хлопчика Нільса Гольгерсона чула кожна дитина, а ось про автора повісті-казки "Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона  з дикими гусьми" Сельму Лагерлеф мало хто може розповісти.

Сельма Лагерлеф - перша жінка-письменник , що отримала Нобелівську премію ( в 1909 році) - " ... на знак визнання піднесеного ідеалізму , яскравої уяви і духовного сприйняття, що характеризують її праці ..."

Шведи настільки пишаються своєю співвітчизницею, що помістили її портрет на купюру номіналом 20 крон. А з іншого боку цієї банкноти  зображені Нільс і Мартін. Такого не було ні з одним казковим героєм!

Ще гриміла слава Андерсена, ще був живий данський казкар, коли 20 листопада 1858 року в шведській провінції Вермланд  з’явилась на світ Сельма Оттіліана Ловіза.

Сельма , дочка відставного армійського офіцера і вчительки , росла в затишній садибі . З раннього дитинства вона була важко хвора і майже не вставала з ліжка. Навчалася вона вдома , росла під наглядом бабусі .

Кожного вечора діти збиралися навколо бабусі і слухали її казки, феєричні історії, чудернацькі легенди і цікаві сімейні хроніки роду Лагерлеф, який понад двох століть прожив у старовинному маєтку Морбакка.

Якось, коли Сельмі не було ще й трьох років, її улюблений гусак полетів із дикими гусьми. Дівчинка хвилювалась за улюбленця, бо його могли з’їсти вовки, або він міг знесилити від утоми і загинути. Та восени гусак повернувся до рідної Морбакки. І не один, а з гускою і дев’ятьма гусенятами.

Маленька дівчинка Сельма уявляла себе в оточенні казкових героїв: маленьких гномів, смішних домовиків, птахів, що вміють говорити. Тільки-но вона навчилася читати і писати, почала записувати всі чарівні оповідання.

Переносячи важку хворобу , вона навчилася мріяти , складати власні казки і не занепадати духом.

     Зрештою хвороба була переможена.  Сельма Лагерлеф стала вчителькою , закінчивши в 1882 році Королівську жіночу академію в Стокгольмі. Вона працювала в школі для дівчаток на півдні Швеції в маленькому містечку Ландскроні. Сельма відкривала своїм ученицям дивовижний, чарівний світ, часто перемежовуючи матеріал з підручника чарівними оповіданнями, за що діти її дуже любили.

Ще в Стокгольмі у неї виник задум написати роман на основі казок та переказів рідної провінції . Так побачила світ перша книга Сельми Лагерлеф , що отримала назву "Сага про Йесте Берлінге" . Глави з неї Сельма відправила на літературний конкурс і отримала премію.

Збулася мрія: Сельма змогла нарешті повністю присвятити себе улюбленій справі - письменництву , отримавши стипендію від Короля Швеції Оскара II і підтримку з боку Шведської Академії .     

Але все-таки найзнаменитішим твором Лагерлеф залишається казка «Чудова подорож Нільса Гольгерсона Швецією» ( яку ми знаємо , як «Чудова подорож Нільса з дикими гусьми» ) , яка побачила світ у 1906 році. Цікаво, що книга була задумана як ... підручник географії , в якому письменниця талановито і цікаво описала Швецію початку ХХ століття.

Нільс Гольгерсон, народжений фантазією Сельми Лагерлеф, став національним героєм Швеції, одним з її символів.

Увібрала в себе казка і чимало шведських легенд і переказів. Зараз ця казка перекладена багатьма мовами світу.

А ще в Стокгольмі стоїть найменший пам'ятник у світі - пам'ятник зачарованому Нільсу. Його висота всього 10 см. Місцеві жителі дуже люблять цього хлопчика і щозими в'яжуть йому теплі речі - шапки та шалики, щоб він не замерзав. А туристи кладуть монетки. Кажуть, якщо загадати бажання і погладити хлопчика по голові, воно обов'язково збудеться.

Вікторина за казкою Сельми Лагерлеф «Мандри Нільса з дикими гусьми»