Нормандія: острів Мон-Сен-Мішель – диво з див!

Мон-Сен-Мішель – справжнє диво Франції, внесене ЮНЕСКО до переліку культурної спадщини людства!  Тільки небо і океан оточують цей гранітний острів біля берегів Нормандії. Він справді приголомшує. На вершині скелі на висоті майже 80 метрів підносяться стіни старовинного абатства. Навколо море. Лише двокілометрова дамба з'єднує острів з материком. "Пірамідою в океані" назвав Мон-Сен-Мішель невиправний романтик Віктор Гюго.

Гора Мон-Сен-Мішель завжди була оповита містичним ореолом: кельти називали це місце Могильної горою і ховали там своїх мертвих, друїди поклонялися на горі сонцю і згідно з давньою легендою саме на Могильній горі, в золотій труні, був похований Юлій Цезар. Так само, як і тисячоліття тому, прочани, мандрівники та туристи прагнуть побачити це диво, створене природою і прикрашене людиною.

Приблизно півтори тисячі років тому місце, де стояла гора, було півостровом, але в V столітті грунт просів, а під час одного з припливів, які тут одні з найвищих в Європі, море повністю відрізало гору від материка. Так півострів став островом, і довгий час дістатися туди було можна під час відливу по небезпечній стежці або на човні. Сьогодні, для зручності сполучення, острів з'єднаний з материком дамбою, але все одно у дні повного і молодого місяця дістатися туди можна тільки морем.

Чудеса, що відбулися на острові, привернули на Мон-Сен-Мішель безліч паломників і вже через два з половиною століття, в 966 році, на вершині Гори Святого Михайла було розпочато будівництво грандіозного бенедиктинського монастиря, який зводили майже 500 років. На вершині скелі у 1020 році почалося будівництво одного з чудес Мон-Сен-Мішеля – монастирської церкви, яка збереглася й понині. Будівництво на прямовисних скелях було надзвичайно важким, тому його закінчили тільки через сто років.

Другим дивом острова вважають готичний монастир Ла-Мервей. Його наказав побудувати король Філіп II Французький у 1211 році.

У середні віки в цьому місці перетиналися інтереси численних войовничих королів і герцогів, в  XV столітті, під час Столітньої війни, острів перетворили на фортецю, яка успішно витримала не одну тривалу облогу англійців. При Наполеоні острів перейменували в Острів Свободи і, що найпарадоксальніше, організували там в'язницю, яка залишалася там до 1863 року, коли острів оголосили національним надбанням Франції.

Завдяки своєму дивовижному природному розташуванню, місто і монастир жодного разу за всю свою історію не були захоплені. Тому в очах віруючих монастир став символом непорушної християнської твердині, і з усієї Франції сюди приїжджали паломники і люди, які вирішили служити Богу. А для сучасних туристів неприступність скелі дозволила зберегти  середньовічне місто, монастирські будівлі в готичному стилі, вузькі, звивисті вулички, сади, тераси і військові укріплення. Подорожуйте Європою разом з нами!