Ті, що дивують та надихають. «Маленькі історії Великих Людей. Марі Кюрі»

 

    Її відкриття назавжди змінили фізику, хімію, медицину, археологію, палеонтологію та геологію. Марі стала першою жінкою у Європі, що здобула докторський ступінь із фізики, першою жінкою-професоркою в історії паризького університету Сорбонна, як і першою жінкою-лауреаткою Нобелівської премії (1903). Вона дотепер залишається єдиною жінкою в світі, яка отримала дві Нобелівські премії (1911)… Знайомтесь, Марі Кюрі, чиї обдарованість, допитливість, працелюбність, затятість і, без сумніву, невичерпна жага прислужитись людству вражатимуть й надихатимуть завжди.

    Мінібіографія вченої Марі Кюрі  у  серії для дітей «Маленькі історії Великих Людей», присвяченої найвидатнішим історичним постатям із усього світу,  вражає та надихає читачів і читачок ніколи не здаватися. 

Авторкою серії є відома британська письменниця, володарка низки нагород Ізабель Томас, творчий доробок котрої налічує близько 150 науково-популярних і художніх книг для дітей та підлітків.

    Кюрі була наймолодшою донькою у батьків, але першою в багатьох інших речах. Народилася у Варшаві в подружжя вчителів у часи, коли дівчатам не дозволяли вчитися в університеті. Непокірний характер, кмітливість і жага до знань перемогли обставини.

    Марія Склодовська перебралась до Парижа у 1891 році на запрошення сестри Броні і її чоловіка та привезла з собою все, що мала, – навіть свій матрац! Вона вступила у всесвітньо відому Сорбонну, щоб вивчати свої улюблені предмети – фізику та математику, і також вона змінила своє ім’я на Марі.

    У 1894 році вона зустріла П’єра Кюрі  –  блискучого вченого, який працював у Сорбонні. Через рік вони одружились.

    Марі разом із чоловіком П’єром кілька років досліджували уран. Науковці зазвичай працювали вночі, бо вдень П’єр викладав. Вони не мали лабораторії (працювали у незатишній комірчині), грошей і допомоги; розривалися між наукою, побутовими клопотами і доглядом за маленькою донькою. Завдяки наполегливості і впертості подружжям було відкрито два нові хімічні елементи – полоній і радій.

    За роботу із дослідження радіоактивності вчені отримали Нобелівську премію з фізики у 1903 році і стали суперзірками у світі науки!

    Крім науки, пара обожнювала велопрогулянки і походи в гори. У колах науковців вони були легендою і прикладом: закохані, щасливі, одержимі спільною справою. Але життя П’єра несподівано обірвалося – його збив кінний екіпаж. Згорьована Марі кілька місяців бездіяльно пролежала в ліжку, перш ніж змогла продовжити дослідження. У 1908-му їй запропонували обійняти посаду чоловіка у Сорбонні, так вона стала першою викладачкою в найпрестижнішому європейському університеті.

    Неймовірно працездатною і заповзятою Марі була все життя, на її роботу не впливали обставини: віддано працювала у холодній кімнаті із протікаючим дахом і в добре обладнаній лабораторії, пліч-о-пліч із коханим чоловіком і самостійно.

За нові відкриття у дослідженнях радію, полонію та їхніх сполук в 1911 році жінка отримала Нобелівську премію з хімії, ще раз довівши тогочасній спільноті, що наука – це не лише територія чоловіків.

    У 1914-му дослідження призупинили –  почалася Перша світова війна. Як завжди із повною самовіддачею Марі взялася працювати на благо фронту.

Марі Кюрі віддала свої медалі Нобеля, щоб зібрати грошей на переносні рентген-апарати для військових госпіталів, аби запобігти зайвій ампутації кінцівок.

    Вона спонукала уряд встановити обладнання для рентгенівських знімків у лікарнях, але вояки часто помирали в дорозі. Унікальна ідея вмонтувати рентгенівський апарат в автомобіль врятувала тисячі життів. Вчена стала керівницею військово-медичної частини і завдяки своїй впливовості зібрала кошти на 20 мобільних вантажівок та 200 постів, що забезпечували можливість зробити рентген недалеко від поля бою. Машини називали «маленька Кюрі». Жінка оперативно навчилася їздити на такому авто, щоб допомагати пораненим.

    Марі Кюрі придумала термін радіоактивність, а з часом вивела поняття в окрему науку. Вона десятки років невтомно досліджувала радіоактивні речовини, не знаючи про масштаби їхнього шкідливого впливу на організм. Зараз ми можемо тільки припускати, що навіть усвідомлюючи загрозу, Марі не припинила б діяльність, яка, без перебільшень, змінила світ. Роки роботи з радієм спричинили в неї катаракту, анемію і проблеми з нирками. Жінка хворіла на радіаційну недугу і навіть не здогадувалася. Влітку 1934 року Марі Кюрі відійшла у вічність.

    Марі була і є найбільш впливовою жінкою наукового світу з XX століття і дотепер.

Спадщина Кюрі зберігає в собі безліч наукових робіт.

    На її честь названо хімічний елемент (Cm –  Кюрій) і в 1961 році і  кратер на зворотному боці Місяця, а також були випущені марки і монети в Польщі і Франції.

 

«Життя – складне. Ну і що? Ми повинні бути наполегливими і насамперед впевненими в собі. Маємо вірити в те, що кожен із нас має дар, його лише потрібно розкрити», – казала  Марія Кюрі.