Прочитай і відпусти

 

«Книга не тільки сама є другом, вона ще й знаходить для Вас інших друзів. Коли Ви прийняли книгу розумом і душею, Ви збагатилися. Але коли Ви передаєте її іншим, Ви збагачуєтеся тричі.»

 Генрі Міллер. Книги у моєму житті (1969)

Мінятися книгами завжди було однією з добрих традицій. Але в наш час в процес обміну втрутилися нові технології. Старе захоплення на новий лад отримало назву «буккросинг», або «книговорот».

Буккросинг – це процес звільнення книг. Людина, прочитавши книгу, не ставить її припадати пилом на полиці, а «звільняє»   залишає в громадському місці. Це може бути парк, поїзд, кафе, лавка у дворі тощо. На відпущену книгу наклеюється спеціальна наклейка, яка повідомляє про те, що книга «відпущена», а не просто втрачена. Інша людина може цю книгу взяти, прочитати, а потім повторити процес «звільнення». Якщо на книзі є наклейка і номер, який присвоюється їй на спеціальному сайті, то її шлях можна відстежити через Інтернет.


Ідея створення «всесвітньої бібліотеки вільних видань» прийшла в голову американцеві інтернет-технологу Рону Хорнбекеру.

У березні 2001 року він залишив 20 книг з пояснювальними написами у холі свого готелю. А за півроку на сайті Хорнбекера було зареєстровано вже 300 активістів, які «відпускали» свої книги у подорож.


Буккросинг популярний у  країнах Західної Європи. Найбільшу популярність він завоював в Італії. В італійському буккросингу, що називається по-італійськи PassaLibro, беруть участь навіть серйозні організації. Наприклад, влада Флоренції подарувала

руху 4000 книг, які були розповсюджені по ринках міста

та у будівлі мерії.


З Італії буккросинг проник і до Франції. Головний винуватець цього – директор флорентійського книжкового магазину Leggere per due, що має філію в Парижі, Дженнаро Капуано. «Офіційно» операція стартувала в березні 2003 року на Салоні книги в Парижі, де було «розсіяно» 2000 книг. В основному вони з'явилися завдяки підтримці муніципалітету Флоренції, але й французькі видавничі кола виявили зацікавленість.


Останніми роками буккросинг набув значного поширення у світі і переріс у справжній інтелектуальний вид спорту, а його визначення навіть з’явилося в останньому виданні оксфордського словника.

За даними офіційного сайту буккросерів www.bookcrossing.com сьогодні у світі налічується вже 617 тисяч офіційно зареєстрованих буккросерів та майже 4,5 мільйони «вільних» книжок. До кола буккросерів щоденно приєднується щонайменше 300 людей.

Яскравий приклад буккросингу – «Книжковий ліс» (2012) на берлінській вулиці Prenzlauer Berg, який було «висаджено» в рамках програми Forest Books by BauFachFrau. З повалених ураганом дерев активісти спорудили незвичайну шафу-кіоск Bucherwald і поселили в ній книги для безкоштовного обміну.

Цей об'єкт створений з чотирьох старих стовбурів, знайдених художником у лісі. Він скріпив їх в єдиний масив і встановив  на одній з вулиць Берліна. У кожному з цих стволів вирізав спеціальні ємності, куди легко можуть поміститися кілька книжок. Щоб захистити томики від погодних неприємностей, прикрив кожну з полиць пластиковими дверцятами.

Жителі Берліна з великим ентузіазмом підтримали ідею художника. Не проходить і години, щоб до книжкового лісу Bucherwald не підійшов якийсь любитель хорошої літератури, щоб узяти там нову книжку і залишити вже прочитану.

 



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Камера, стоп. Знято! Євроквіз «Європейське кіно»