Домінік де ля Фліз - француз з Україною в серці.

 

Француз, який потрапив в Україну під час воєнної кампанії Наполеона I Бонапарта проти Російської імперії, а потім став українським етнографом та лікарем, який зробив тисячі щеплень від смертельних хвороб.

Домінік П’єр де ля Фліз народився у французькому містечку Нансі в 1787 році. Вирішив продовжити справу батька й обрав професію лікаря. Пізніше Фліз став капітаном армії Наполеона I Бонапарта та взяв участь у французько-російській війні 1812 року.

Під Смоленськом він потрапив у полон, в якому познайомився з українцем Василем Гудовичем. Той був нащадком козацького старшинського роду та генерал-лейтенантом російської армії. Ця зустріч стала доленосною для француза – пізніше Домінік одружиться з племінницею Гудовича – Софією Маркевич.

Завдяки протекції впливового родича, Фліз став лікарем Державних маєтностей Київської губернії. А у 1831-1838 роках очолював Економічну лікарню графині Олександри Браницької у Білій Церкві. 10 000 щеплень від віспи та 247 врятованих від холери – стільки встиг зробити Домінік де ля Фліз за сім років роботи лікарем.

У 1845 році Домінік взяв участь у програмі досліджень медичної географії. Він об’їздив безліч сіл та містечок сучасних Київської, Житомирської та Черкаської областей. Мандри Україною допомогли йому підготувати дослідження про вплив навколишнього середовища на здоров’я людини, а ще величезний пласт етнографічних досліджень Наддніпрянської України.

Житло, одяг, перекази, пісні, прислів’я та звичаї українських селян – усе це зібрав у своїх етнографічних студіях французький лікар. Спостереження ілюстрував замальовками побуту та пейзажів Наддніпрянської України. Домінік дослідив та показав етнографічні відмінності між повітами та сільськими общинами.

До кінця життя французький лікар працював та творив в Україні, що стала для нього новою батьківщиною. Домінік де ля Фліз пішов з життя у 1861 році в Ніжині на Чернігівщині. Дев’ять альбомів його дослідницького спадку нині зберігаються у Києві, Чернігові та Санкт-Петербурзі.