Цікава інформація про парламенти світу. Сьогодні на черзі Стортинг, парламент Норвегії.


 

Місцем перебування стортингу є столиця Норвегії — Осло.

 Кількість депутатів, обраних до норвезького парламенту, становить 169 осіб, 150 з яких обираються за партійними списками від провінцій (фюльке), а решта 19 отримують, так звані, «зрівняльні» мандати.

 Очолює стортинг президент стортингу. Крім нього, до президії парламенту входять віце-президент стортингу, президент і віце-президент одельстингу, і президент і віце-президент лагтингу. Місця в президії розподіляються пропорційно, відповідно до представлених в стортингу партій.

 Засідають депутати в пленарному залі не фракційно, а групами від провінцій.

Основними завданнями стортингу є:

Ø Видання законів

Ø Прийняття бюджету

Ø Контроль за роботою уряду

 169 депутатів стортингу входять до партійних фракцій. Кожна фракція має свого голову, офіційного представника та правління. Члени фракційних правлінь автоматично є також членами парламентських комісій у закордонних справах і з конституційного права.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Зображення
  У серпні 1686 року на вулиці Шлосергассе Юрій Кульчицький відкрив у Відні кав'ярню «Під синьою пляшкою». Завдяки адаптації турецької кави до європейського смаку шляхом додавання молока та цукру, Кульчицький створив відому і сьогодні «каву по-віденськи». Юрій-Франц Кульчицький народився 1640 року в селі Кульчиці (нині — Самбiрський район Львівскої області) в шляхетній православній родині. З двадцяти років він жив у Запорізький Січі, де, знаючи декілька мов, був перекладачем. В кінці 1660-х років Кульчицький потрапив у полон, був перевезений на Балкани, де добре вивчив місцеві звичаї. Крім турецької, він знав польську, німецьку, угорську, румунську мови і на початку 1670-х був викуплений сербськими купцями для роботи перекладачем у «Віденській східній торговій компанії» в Бєлграді. Піздніше Кульчицький переїхав до Відня, де в 1678 році відкрив власну торгову компанію. У червні 1683 року 140-тисячна турецька армія почала облогу Відня. Коли Відень охопила паніка і хвороби, Юрій Кульч
Докладніше

Грайте в онлайн-гру “Хайп проти Правди” та отримайте шанс відвідати штаб-квартиру НАТО в Брюсселі

Зображення
  Для українців створили антифейкову онлайн-гру «Хайп проти Правди». Учасники зможуть виграти два квитки на відвідини штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Центр інформації та документації НАТО  спільно з Центром стратегічних комунікацій StratCom Ukraine розробили онлайн-гру «Хайп проти Правди», яка допомагає покращити вміння відрізняти фейки та маніпуляції від правдивої інформації. Проєкт має на меті підвищити медіаграмотність української аудиторії та її стійкість до створеної росією дезінформації, зокрема пов’язаної з темою НАТО в Україні. Протягом 10 хвилин у грі відбуватиметься активне експериментальне навчання. Гравець матиме завдання — постати у ролі фальшивого медіамагната і поширювати дезінформацію, забувши про етичні норми, відповідаючи на питання про цінності НАТО чи допомогу Україні. Щоб досягти успіху в грі, потрібно вибирати варіанти, які є явно фальшивими, маніпулятивними та вводять в оману, адже так можна набрати якомога більше підписників і підняти свій рейтинг. Через такі а
Докладніше

План Джорджа Маршалла

Зображення
Після закінчення Другої світової війни значна частина Європи була спустошена — постраждали великі промислові міста, міждержавна торгівля практично припинилась, мільйони людей перебували в таборах для біженців, живучи на гуманітарну допомогу фондів Організаії Об'єднаних Націй, в більшості країн відчувався брак продовольства. Знищена війною транспортна інфраструктура не давала можливості в необхідному темпі відновлювати економіку Європи.  План реконструкції європейських країн, з яким Джордж Маршалл 5 червня 1947 року виступив у Гарвардському університеті, знайшов підтримку і вже 12 липня у Парижі зібралися представники 16 країн Західної Європи. На цю нараду запрошувались і держави Східної Європи, однак, Рядянський Союз блокував намір Польщі і Чехословаччини приєднатись до «Плану Маршалла», вбачаючи в ньому загрозу американської експансії. Двомісячні переговори Маршалла і міністра закордонних справ СРСР В'ячеслава Молотова не досягли успіху і допомоги США була також поз
Докладніше