Готуємо вдома з дітьми. Брізоль – хлопчик чи дівчинка? І до чого тут Дюма-старший?

Мабуть, усі хоч раз у житті куштували брізоль. Більшість його люблять їсти, а газдині – ще й готувати. А чому ні? Швидко, легко, смачно, поживно. За простотою брізоль програє хіба що смаженій яєчні та бутерброду. Але якщо спробувати покопирсатися в історії походження страви, етимології назви, то виявиться, що брізоль не такий вже й простий. Більш того, про цю страву цілком можна сказати,  що вона – чи не найзагадковіша з того, що ми їмо.

Почнемо з елементарного: як правильно казати – “курячий брізоль”, або “куряча брізоль”? Він чи вона?

Вважається , що слово “брізоль” має усе ж таки чоловічий рід, тобто правильно казати “курячий брізоль”. Цього правила дотримуються і укладачі меню у більшості більш-менш пристойних закладів громадського харчування.

Існує думка, що брізоль – це не іменник, а, швидше, прислівник або, навіть, прикметник. Тобто, відповідає на питання не “що?”, а “як?” або “який”. Нібито брізоль – це не окрема страва, а швидше спосіб приготування – обсмажування битка чи фаршу у льєзоні з яєць та молока або вершків.

Є стійкий міф, нібито назва “брізоль” походить від французького “обсмажений у яйці”.

У франкомовній комуні Сав’єз, що в окрузі Сьйон швейцарського кантону Валє, існує страва “брізоль”, і це – доволі екзотична сезонна закуска – смажене на вогні фондю з каштанів, сиру, винограду, сушеного м’яса, свинячого шпека та шинки.

Брачіола або брачіолоне (Braciola, braciolone) – страва відома на Сицилії та у Неаполі. Це – обсмажені у паніровці м’ясні рулетики.

Але ,найцікавішу  версію походження страви та її назви, пов’язують з загадковим маркізом де Брєзоль.

Олександр Дюма-старший, або Дюма-батько, згадує про брєзоль у своєму нетлінному “Великому Кулінарному Словнику”, що побачив світ у 1873 році. Цей шедевр складається з близько 800 міні-новел про різні страви, розташованих за абеткою.

Згадувану страву “брєзольки” нібито вигадав лакей (за більш пізніми версіями – особистий кухар) такого собі маркіза де Брєзоль, що воював на полях Семірічної війни (війна Австрії, Росії, Франції, Саксонії, Швеції та Іспанії проти Прусії та Великої Британії у 1756—1763 роках).

Коротка новела лише на 9 речень наводить рецепт смаженого із великою кількістю спецій телячого філе, що викладається шматочками шар за шаром поступово під час приготування. Нижній шар викладається із скибочок шинки. Після виділення соку ці шари потрібно з одного казанка перекласти в інший , а соус, що залишився, змішати із борошном або, що краще, із товченими відвареними каштанами, і залити ними м’ясо у другому казані. Дивний рецепт.

Отже! Походження брізоля так і залишається таємницею. Чого не скажеш про рецепти – їх безліч.

Ми сьогодні пропонуємо вам класичний рецепт страви.