День еспресо: велика любов європейців до маленької філіжанки кави ...

 

17 квітня Міжнародний день кави. А в Італії в цей день ще й відзначається  День еспресо.

Кава – напій богів і поетів! Він бадьорить тіло і дух, рятує від хвороб і поганого настрою. В останні два століття культура вживання кави міцно прижилася і у нас – ми з задоволенням п'ємо і любимо цей напій, і зовсім не проти відзначати його день народження, 17 квітня.

Земляни п'ють каву у величезній кількості. По всьому світу щоранку відкривають двері мільйони кавових закладів. І для мільйонів людей по всій планеті добрий ранок починається з чашки  кави.

Всім відома легенда про те, як вперше придумали зварити каву. Це сталося у провінції Каффа – області на південному заході Ефіопії – кози об’їли кілька низькорослих дерев з шовковим листям і червоними ягодами. З-за цього вони прийшли в таке пожвавлення, що пастух довго не міг їх заспокоїти. Він був здивований таким впливом рослини і вирішив сам спробувати ягоди – ті виявилися несмачними.

Тим не менш пастух помітив, що після того, як він з’їв ягоди невідомої рослини, втома на тривалий час залишила його. Ченці з найближчого монастиря почули про цей феномен і після численних спроб встановили, що, якщо насіння цієї рослини обсмажити, перемолоти і заварити у воді, вийде напій, що допомагає їм не засипати під час багатогодинних молитов.


Чи так це було насправді, ніхто не знає. Відомо тільки, що вже шість століть тому в монастирях Ємену та Ефіопії ченці готували з кави відвар, який відганяв сон під час нічних богослужінь. Цей напій вони називали «кава» – на честь перського владики Кавуса Кая, що нібито вознісся на небеса на крилатій колісниці.

З'явившись в країнах Близького Сходу, кава завойовувала любов усіх соціальних верств. Так, у 1555 році в Константинополі відкрилася перша кав'ярня. Тут же існувала і придворна посада – кавовар.


В Європі про каву вперше почули в 1592 році, коли італійський лікар і ботанік Проспер д'Альпіно, що супроводжував венеціанське посольство в Єгипет, описав напій, приготовлений із зерен кави, як лікарський засіб.

І вже через якихось 20 років у Венеції з'явилася перша європейська кав'ярня. А в наш час в Неаполі відкрили факультет кави, де навчають всім тонкощам створення напою.


Італійці - відомі кавомани, тут без чашечки міцної, якісної кави не обходиться жодна ділова або приватна зустріч. 17 квітня  жителі Італії святкують день обожнюваного ними еспресо.



Аби приготувати традиційний міцний напій, 8-22 грамів меленої кави засипається у холдер зі спеціальними отворами і розрівнюється. Через каву під тиском пропускається вода. Кавовий екстракт стікає у чашку.

З італійської слово «espresso» перекладається як «вичавлений», «спресований», «під тиском».


Близько 1901 року  у Європі  з’явилась перша версія еспресо. Оригінальна концепція еспресо була такою, що це щось, що можна приготувати дуже швидко. Луїджі Беццера (Luigi Bezzara), міланський винахідник, зареєстрував патент на машину  для приготування кави. Це був перший випадок, коли кава готувалась

спеціально під кожного гостя.

У 1905 році патент був придбаний Дезідеро Павоні, який почав виробництво першої комерційної еспресо машини: Ideale.

 

Грецькі традиції кавування теж досить старі. Греки обожнюють кавову пінку: якщо на сватанні потенційному нареченому подали каву без пінки – весілля не буде. Грецька кава   – сильно обсмажена, тонкого помолу і досить солодка.

Морська торгівля привела каву в Англію. Характерно, що спочатку впровадження кави в європейську кухню супроводжувалося думкою про позитивний вплив напою на розумову діяльність людини (зараз ця властивість кави доведена). Тому особливо популярними стали кав’ярні в університетських містах. Зокрема, у 1637 році відкрився кавовий заклад в Оксфорді. Але факт у тому, що в XVIII столітті англійці перенесли свій інтерес на чай.

Франція підключилася до споживання кави пізніше. Розповідають, що французький королівський двір познайомився з кавою на прийомі у турецькому посольстві. Факт: Людовик XIV дав вказівку ввести каву в меню Лувру. Мода на каву швидко поширювалася по всій країні, незважаючи на те, що коштувала дорого. І, так само як у Туреччині, кава вабила відвідувачів кафе не тільки ароматом, але й можливістю поспілкуватися, подискутувати, обговорити міські новини.

Кава з’явилася в Німеччині так само, як і в багатьох європейських країнах, у XVII столітті. Перше кафе було відкрито в 1673 році в Бремені. Напій швидко поширювався, починаючи з портів, а потім і по всій Німеччині. Культура кав’ярень в Німеччині розвивалася також швидко, кафе стали звичним місцем зустрічей за чашкою кави з печивом. На тему розповсюдження кави в Німеччині написано багато літературних праць. Крім того, каві було присвячено безліч музичних творів, найбільш відомий з них — «Кавова кантата» Йоганна Себастьяна Баха.

    До Австрії кава потрапила як трофей. У 1683 році після другої облоги турками Відня, що закінчилася для них невдачею, мешканці міста виявили кинуті турками мішки з кавою. Знайшовся чоловік, який бував у Стамбулі і навчив віденців варити кавовий напій. Це був Юрій  Кульчицький – український  козак, що родом зі Львівщини.

Жителі Відня – великі любителі давати всім нововведенням своє авторство (віденський вальс, віденський стілець, віденська булочка) – негайно вигадали новий рецепт приготування кави по-віденськи. До кави у маленьких фарфорових чашках  подавали вершки.

До Скандинавії кава потрапила в першій половині XVII століття, але загальнодоступною і популярною стала лише два століття по тому. ЇЇ продавали в аптеках як ліки.

Скандинави займають друге після італійців місце за кількістю щодня уживаної кави. Вони постійно носять з собою термоси з цим напоєм. А в Копенгагені є так званий район Латте з величезною кількістю кав'ярень.

Серед відомих кавоманів – Оноре де Бальзак і Вольтер, Федір Шаляпін і Йосип Бродський, Наполеон Бонапарт і Карл Лінней, Сальвадор Далі і Віктор Гюго, Анна Ахматова і Жорж Санд.

Кава – напій геніїв. Багато відомих вчених, філософів, музикантів вважали його джерелом натхнення. Так, у Бетховена був свій рецепт, він готував напій із 60 зерен з розрахунку на чашку. Найміцніший еспресо сьогодні порівняно з цим напоєм буде здаватися водою.

А для Бальзака абсолютно звичною справою було пити 60 чашок кави на день. Можна сказати, що він пив його безперервно, поки не спав.

В цьому році, в зв'язку з карантинними обмеженнями багато кав'ярень закриті, тому відсвяткувати цей день бариста і шанувальники кави зможуть вдома , випивши філіжанку улюбленого напою.






Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Камера, стоп. Знято! Євроквіз «Європейське кіно»