Дитяча мудрість із «Маленького принца»: 15 істин для дорослих

29 червня  120 років від дня народження Антуана де Сент Екзюпері (1900-1944), французького прозаїка, володаря двох літературних премій за роман «Вітер, пісок і зірки», а також автор казки «Маленький принц».

Легендарна казка для дорослих Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» була вперше опублікована в 1943 році і на сьогодні перекладена на більш ніж 180 мов світу. Здається, немає в світі людини, яка б не знала хлопчика із золотим волоссям, що живе з трояндою на окремій планеті.

Для тих, хто давно не перечитував цю по-дитячому зворушливу і мудру казку-притчу,  15 кращих цитат, які допоможуть подивитися на світ одночасно дитячими і дорослими очима. Хоча б на хвилину.

1. Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.

2. Слова тільки заважають розуміти один одного.

3. Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не у кожного був друг. І я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.

4. Досить тільки пересунути стілець на кілька кроків. І ти знову і знову дивишся на небо, де заходить сонце. Варто тільки захотіти.

5. Коли даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.

6. Зряче одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

7. Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе.

8. Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету.

9. Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а дітей дуже втомлює без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

10. Ми відповідаємо за тих, кого приручили.

11. – А де ж люди? У пустелі так самотньо.

– Серед людей теж самотньо.

12. У людей вже не вистачає часу щось дізнаватись. Вони купують готові речі в магазинах. Але ж немає таких продавців, які продавали б приятелів, і тому люди не мають приятелів.

13. Люди сідають у швидкі поїзди, але вони вже самі не розуміють, чого шукають. Тому вони не знають спокою і кидаються то в один бік, то в інший … І все марно.

14. Якщо скажеш дорослим: «Я бачив гарний будинок з червоної цегли, на вікнах герань, а на даху голубів», – вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: «Я бачив будинок за сто тисяч франків». І тоді вони вигукують: «Яка краса!»

15. Дорослі полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з’явився новий друг, вони ніколи не запитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: «А який у нього голос? Які ігри він любить грати? Ловить він метеликів?» Вони запитують: «Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько?» І після цього думають, що пізнали людину.