Любий щоденник Уди Андреа Стокгейм


Ключ до книги молодої норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт криється у назві – «Привіт, це я!».
Історія знайомить із героїнею, дещо наївною, простацькою Удою Андреа Стокгейм. Книга допомагає розібратися у собі, дати раду внутрішнім проблемам, з якими неодмінно стикається кожен, хто дорослішаючи відкриває менш привабливий бік навколишнього.
Читачу, а скоріше читачці, може імпонувати «таємничість» і посвячення у спільний із героїнею секрет, до того ж уже на обкладинці її запевняють у правдивості подій: «P. S. Усе, що я зараз тобі розповім, на 110% правда!!!».
Увесь 300-сторінковий роман стилізовано під дівочий щоденник.



Деякі проблеми – стосунки з меншою сестричкою-пронозою, братом найкращої подруги, підозрілими новими сусідами –  героїня спромагається розв’язати самотужки чи за допомогою досвідченіших і старших, наприклад, Бабусі. Одним із непростих переживань є смерть Дідуся: Уда, як і чимало дітей у схожих обставинах, винуватить себе: що замало уваги приділяла Дідусеві, що невиховано з ним поводилася.

Разом із цим Уда переживає смерть домашніх улюбленців, двох щурів, навіть не власних, а найкращої подружки Геллє . Шок і примирення з неминучим Ґрьонтведт прописує обережно, але відверто і не уникаючи складної теми. Саме ці декілька розділів у книзі можуть допомогти чутливій дитині, якій немає з ким поговорити про свої почуття, пережити втрату улюбленця, якого вона знала протягом кількох років чи й усього життя.
Водночас інші проблеми авторка полишає на півдорозі: коли спочатку батькове вимушене безробіття і нова роль «домогосподині» сприймається як прикрість, згодом усі з нею змиряються, а зрештою і геть забувають.
«Привіт, це я!» – добре написана і перекладена книга.  Її легко читати і цікаво роздивлятися – розмаїтих шрифтів, нотаток і  малюночків на «берегах» замість звичних ілюстрацій тут удосталь. 

10 речей, які Уда любить найбільше: шпигування посідає перше місце, дружба з Геллє – друге, а третє – приготування шоколадних кексів.

Книга «Привіт, це я!» , а також продовження історії Уди (цілих дві книги!) є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Камера, стоп. Знято! Євроквіз «Європейське кіно»