Гутенберг: той, що збагатив світ

Який винахід минулого тисячоліття справив найбільший вплив на ваше життя? Телефон, телебачення чи автомобіль? Мабуть, жоден з них. За багатьма експертними даними, це — механізоване друкування. Людиною, котрій віддається належне за винахід першого практичного методу, є Йоганн Ґенсфлейш цур Леден, ліпше знаний як Йоганн Гутенберг. Він був аристократичного походження і тому не потребував звичайного навчання.

Задум Гутенберга названо «видатним внеском Німеччини у цивілізацію». Кожний уцілілий примірник його друкованого шедевра — так званої 42-рядкової Біблії Гутенберга — це величезний маєток. Будучи досвідченим металевих справ майстром, він усвідомив, що друкування найліпше виконувати за допомогою рухомих літер, які зроблено не з глини чи дерева, а з металу. Їх мали виливати у формах, а не вирізати або випалювати в печі. Гутенберг потребував форм, в яких можна було б виливати всі 26 літер його абетки — малі й великі літери, також в’язь, розділові знаки, символи й цифри. Він підрахував, що загалом потрібно 290 окремих символів, кожного з яких має бути десятки копій.

Майстерня Гутенберга, в якій працювало від 15 до 20 осіб, закінчила роботу над першою друкованою Біблією 1455 року. Було видано приблизно 180 примірників. Кожна Біблія мала 1282 сторінки, по 42 рядки на сторінку, у дві колонки. Палітурка книжок (кожна Біблія складалася з двох томів), орнаментальні, мальовані від руки заголовки, а також перша літера кожного розділу були зроблені пізніше за межами майстерні Гутенберга.

Чи можна уявити собі, скільки літер було потрібно, щоб надрукувати Біблію? На кожній сторінці є приблизно 2600 знаків. Припускаючи, що Гутенберг мав шість складачів, кожен з яких водночас працював над трьома сторінками, їм було потрібно десь 46 000 стереотипів. Неважко зрозуміти, що Гутенбергові ливарні форми були ключем до друкування рухомими літерами. Порівнюючи ці Біблії, люди захоплювалися: кожне слово було на тому самому місці. Це було неможливим для рукописних документів.

Винахід Гутенберга поширився блискавично. До 1500 року друкарські преси вже були в 60 містах Німеччини й у 12 європейських країнах. «Розвиток друкування співмірний революції у засобах зв’язку,— говорить «Нова британська енциклопедія».— Упродовж подальших 500 років було здійснено неабиякі поліпшення в механіці друкування, але основний процес залишився по суті тим самим». 

Друкування змінило життя європейців, оскільки знання вже не було прибережене для привілейованих. Новини та інформація почали досягати простих людей, які стали ліпше розуміти те, що відбувається довкола них. Друкування наголосило на потребі дати кожній мові нормативну, всім зрозумілу письмову форму. Отже, англійську, французьку й німецьку мови стандартизували й охороняли. Надзвичайно зріс попит на матеріал для читання. До Гутенберга в Європі було декілька тисяч рукописів, а через 50 років після його смерті — мільйони книжок.