Публікації

Показано дописи з липень, 2020

Феномен Джоан Роулінг

Зображення
Сьогодні, 31 липня, народилася британська письменниця Джоан Роулінг. Вона здебільшого відома як авторка серії романів про чарівника Гаррі Поттера. Її книги отримали світове визнання та безліч нагород. Окрім того, своєю письменницькою діяльністю Джоан змусила дітей усього світу полюбити книги та процес читання. Джоан Роулінг стала першою письменницею-мільярдеркою завдяки своїм книгам. Сьогодні Дж. К. Роулінг є найвисокооплачуванішою світовою авторкою. Вся літературна спадщина Роулінг оцінюється в сотні мільярдів доларів, а сама торгова марка "Harry Potter" – приблизно в 15 мільярдів доларів. Однак неймовірним фактом є те, що Джоан Роулінг, авторка книг про цікаві пригоди Поттера та його друзів, втратила статус мільярдерки, оскільки пожертвувала більшість свого статку на благодійність. Народилася Джоан в Англії в місті Єйті 1965 року. Після закінчення школи почала навчатися на філологічному факультеті за спеціальністю "Французька мова та література".

Мікродержава Сан-Марино

Зображення
Сан-Марино, або ж Найсвітліша республіка Сан-Марино – це невеличка країна площею всього 61 км², що розташована на горі Титано в Італії. Серед усіх країн світу Сан-Марино є п’ятою найменшою країною у рейтингу за площею після Ватикану, Монако, Науру та Тувалу. Чисельність населення становить всього 32 тисячі осіб. Християнський каменяр Маринус (або Святий Марин) у 301 році заснував цю державу. Тому Сан-Марино можна називати найстаршою країною світу. Перша назва республіки була «Земля Сан Марино» , що означало «земля святого Марино» . Первісний уряд країни – «Аренго» . Це самоврядна рада , у складі якої були глави кожної з чинних на той момент у державі сімей . У 1243 році на основі цього уряду була заснована посада Капітанів Регентів, що означало спільне керівництво державою. У 1292 році папським престолом було підтверджено незалежність країни . Офіційно конституція країни була прийнята 8 жовтня 1600 року . Найбільш скандальн

Нарада у Гельсінкі – безпека в Європі

Зображення
1 серпня 1975 року в Гельсінкі главами 35 держав було підписано «Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі». Він закріпив політичні і територіальні підсумки Другої світової війни та встановив принципи взаємовідносин між державами-учасниками, ставши унікальним документом континентального характеру. Після завершення Другої світової війни мир у Європі залишався досить хитким. Формування військово-політичних блоків НАТО та ОВД, існування розділеної Німеччини, внутрішні заворушення в країнах соціалістичного табору та їх приборкання за участі зовнішніх сил вносили напругу на європейському континенті. Ініціатором скликання загальноєвропейського саміту, на якому було б підведено політичні і територіальні підсумки війни на континенті, вважається міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико, який у 1966 році озвучив цю ідею в Італії. Вона була підтримана, проте реальна підготовча робота гальмувалася через придушення країнами ОВД «Празької весни». Поп

Емілі Бронте та її «Буремний перевал»

Зображення
30 липня 1818 року народилася   англійська письменниця, авторка роману «Буремний перевал». Емілі — середня з трьох сестер Бронте. Вона публікувалася під псевдонімом Елліс Белл. За своє коротке життя вона опублікувала тільки збірку поезій зі своїми сестрами: «Поезії Каррер, Елліс та Ектон Белл» та роман «Буремний перевал», завдяки якому стала значною постаттю в англійській літературі. Дослідження творчості видатної англійської письменниці Емілі Бронте є надзвичайно важливим для розуміння особливостей літературного процесу Англії середини ХІХ століття.   Без сумніву, все нові покоління читачів відкривають для себе її неповторний, унікальний талант, який з витонченістю проявився в її поетичній творчості та в єдиному романі «Буремний перевал».    Творча спадщина письменниці продовжує привертати увагу багатьох поколінь читачів і літературних критиків, їй притаманна неперевершена самобутність, образність та живописність. Торкаючись особливого творчого світу митця, читач має змогу

У Європі є країна, яку можна орендувати

Зображення
Мальовничі пейзажі, цікава історія та приголомшливе сьогодення. Все це - дивовижний край Ліхтенштейн. Князівство Ліхтенштейн - перлина на карті Європи. Особливими у цій країні є культура, державний устрій, побут. Побувавши у Ліхтенштейні, туристи вражені його колоритом та різнобарв'ям. Ліхтенштейн - одна з найменших країн Європи, її розмір всього 160 квадратних кілометрів. Ліхтенштейн об’єднує в собі кілька країн . Мова німецька , попри те , що спільні кордони з Німеччиною відсутні . Національна валюта – швейцарський франк . Гімн - це мелодія з гімн у Великобританії, відрізняється лише текст пісні. Прапор країни такий, як у Гаїті. Додали до нього лише корону.  Головним правителем є князь. Конституційна монархія дуже схожа на абсолютну. Столиця Ліхтенштейну – місто Вадуц . В ньому проживають менш, ніж 6 000 жителів. Ліхтенштейн колись належав до Римської імперії . Починаючи з 1719 року по сьогоднішній ден ь кордони цієї держави

Всім відома німецька пунктуальність

Зображення
Педантичність, пунктуальність та увага до дрібниць – риси, які вважають по-справжньому німецькими. До прикладу, британський письменник Адам Флетчер у своїй книзі «Як стати німцем» зауважує, що характер німців – це незмінне захоплення розпорядком дня, постійне невдоволення сервісом та…скарги на німецьку залізницю! Тож давайте й ми дізнаємося про найцікавіші, найбільш незвичайні прояви прискіпливості, якими здивують наші європейські сусіди! Якщо Ви бажаєте навідатися до німецького друга, ніколи не робіть цього спонтанно. Так, німці вважають, що найкраща зустріч – та, про яку домовилися хоча б за декілька днів. А краще – за тиждень-два до ймовірної дати. Ви не можете просто подзвонити і сказати: «Я прийду до тебе сьогодні ввечері». Це вважається ознакою невихованості. Втім, молоде покоління тут більш лояльне: часто йде на поступки гостям.  Полюбляєте спонтанні подорожі? У такому разі, ви навряд чи знайдете спільну мову з німцями. Працівники німецьких компаній планують відпуст

Тріумфальна арка в Парижі

Зображення
В Парижі 29 липня 1836-го відкрили Тріумфальну арку. Почали її будувати ще за правління Наполеона Бонапарта 1806 року. Арка символізувала непереможність "золотої" армії імператора. Автором проєкту вважається Жан-Франсуа Шальгрен. Він створив основу арки. Але після його смерті план споруди змінювався не один раз. Зведенням арки займалося багато архітекторів. Висота Тріумфальної Арки – півсотні метрів, стільки ж в ширину. Споруда має один центральний прохід. На стінах арки вигравійовано назви 128 битв, виграних республіканською і імператорською армією, а також імена 658 французьких воєначальників. Арку оточують 100 гранітних тумб на честь "ста днів" правління Наполеона, сполучених між собою чавунними ланцюгами. Арка повинна була символізувати перемогу Французької Республіки над Іспанським королівством. Але в 1830 році було вирішено, що будова має символізувати велич і мужність французької армії періоду Наполеонівських воєн і Незалежної Республіки. 1836