Дитяча література по-норвезьки


Марія Парр — молода норвезька письменниця, авторка двох підліткових повістей: «Вафельне серце» (2005) і «Тоня Ґліммердал» (2009), — що принесли їй світову славу: книги перекладено 28-ма мовами, а сама письменниця стала лауреатом численних європейських премій.
 І юні, й дорослі читачі Марії Парр у захваті від її письма, а критики небезпідставно охрестили її «новою Астрід Ліндґрен». Повість «Вафельне серце» в Норвегії включено до шкільної програми й за нею знято 10-серійний телевізійний фільм для дітей.
 Що ж такого особливого в письмі Марії Парр? Як молодій письменниці вдалося так швидко завоювати любов і читачів, і критиків у багатьох країнах світу? 


Історії, розказані Марією Парр, доволі прості й буденні. Письменниця не пише про казкових персонажів чи фантастичних героїв і не вибудовує заплутаних паралельних світів, натомість уміє дуже тонко відчувати своїх маленьких читачів, говорити з ними їхньою мовою — і їй хочеться вірити. Так само, як її персонажі вірять у справжню дружбу і любов, а також у те, що насправді всі на світі неприємності можна здолати.


Марії Парр вдається дуже легко поміж дитячими пригодами (та ще й якими пригодами! Тут і дорослому читачеві важко відірватися!) проговорити багато справді серйозних проблем: виховання в неповній сім’ї, проблему поколінь, питання історичного минулого, а також проблеми порозуміння, самотності, відповідальності, довіри, проблеми дружби й любові й багато-багато інших. Марія Парр знайшла дуже точний рецепт поєднання динамічності й дотепності з життєвою мудрістю та людяністю. 

Читати:
 «Вафельне серце» ( уривок російською):
(уривок українською):
 «Тоня Гліммердал» (уривок російською):
(уривок українською):


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Камера, стоп. Знято! Євроквіз «Європейське кіно»