Кілька фантазій із життя Януша Корчака


22 липня – день народження Януша Корчака, справжнє ім’я якого— Генрик Гольдшміт (у метриці — Герш Гольдшміт) — за його власними словами, “лікар за освітою, педагог волею випадку, письменник за покликанням і психолог із необхідності”. Людина, яка іще за життя стала легендою. Письменник, філософ і практик — педагог та психолог, який на багато десятиліть випередив свій час. 
“Мешканець Варшави”, єврейська і польська ідентичності якого дозволяють рівною мірою вважати Корчака-Гольдшміта видатною постаттю двох народів — польського і єврейського. Промовистим є уже навіть той факт, що усі без винятку свої професійні публікації він підписував як Генрик Гольдшміт, а двадцять чотири видані ним книги та близько тисячі публікацій у пресі — як Януш Корчак. 
 Зрештою, Корчак-Гольдшміт був відомий також і як Старий Доктор, Пан доктор (Stary Doktor, Pan doktor) — головним чином завдяки надзвичайно популярній у Польщі радіопрограмі Старого Доктора (цей псевдонім Корчака-Гольдшміта, який в умовах агресивного антисемітизму волів вести свої радіопередачі, фактично, інкогніто, було розкрито далеко не відразу). 
Біографи називають і інші його псевдоніми, якими він користувався в юності, — “Ген, Рик, Ген-Рик, Г., Януш або К — так ніби йому треба було трохи часу, щоби повністю увійти у свою нову особистість” (Бетті Джин Ліфтон “Король дітей. Життя і смерть Януша Корчака”).
Взагалі, з Корчаком завжди так — він щоразу нібито гранично відкритий, але водночас абсолютно невловимий, буденний — і неймовірний, справжній — і трохи вигаданий, живий — і дещо забронзовілий… Багатоіпостасний. Тому писати про нього — складно. 
З одного боку — тисячі документів, свідчень із того часу (насамперед — книги, листи, щоденник Корчака-Гольдшміта, писаний в гетто), спогади друзів, вихованців, навіть випадкових очевидців — про нього, сотні сучасних досліджень — про нього, декілька доволі якісних біографій, кільканадцять написаних про нього книг для дітей. З іншого — величезний професійний архів Корчака-Гольдшміта, десь близько 35-40 рукописних томів, плід його майже тридцятирічної діяльності як педагога і лікаря, а також приватний архів загинув під час війни (“змарновано матеріал майже півтисячі графіків ваги і зросту вихованців”). Це сталося в дні, коли Варшава зазнала колосальної руйнації — у районі єврейського гетто частково вціліли лише кілька споруд. 
Кожен, хто прочитав його книги, написані для дітей (або — для дітей і для дорослих одночасно), в першу чергу — “Пригоди короля Мацюся “, “Коли я знову стану маленьким”, “Кайтусь-чарівник”, а також “дорослі” книги — “Весела педагогіка”, “Як любити дитину”, “Правила життя”, “Право дитини на повагу” — кожен, незалежно від віку, відчуває, яким близьким, навіть рідним, став йому автор цих рядків і думок.
То в чому ж криється загадка Корчака-Гольдшміта? В чому його таємниця?
Читати:
Януш Корчак «Правила життя»
Януш Корчак «Мацюсеві пригоди»

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Віденська кава Юрія Кульчицького

Бернська конвенція і авторське право

Камера, стоп. Знято! Євроквіз «Європейське кіно»