Нарада у Гельсінкі – безпека в Європі

1 серпня 1975 року в Гельсінкі главами 35 держав було підписано «Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі». Він закріпив політичні і територіальні підсумки Другої світової війни та встановив принципи взаємовідносин між державами-учасниками, ставши унікальним документом континентального характеру.

Після завершення Другої світової війни мир у Європі залишався досить хитким. Формування військово-політичних блоків НАТО та ОВД, існування розділеної Німеччини, внутрішні заворушення в країнах соціалістичного табору та їх приборкання за участі зовнішніх сил вносили напругу на європейському континенті.

Ініціатором скликання загальноєвропейського саміту, на якому було б підведено політичні і територіальні підсумки війни на континенті, вважається міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико, який у 1966 році озвучив цю ідею в Італії. Вона була підтримана, проте реальна підготовча робота гальмувалася через придушення країнами ОВД «Празької весни».

Попередні консультації з приводу скликання наради з питань безпеки на рівні послів розпочалися 22 листопада 1972 року у Гельсінкі. Після тривалого періоду обговорення «безпека» як об'єкт майбутніх домовленостей розширилася за рахунок «співробітництва», наповнюючи її глибшим змістом. Попри чітку європейську географію угоди до переговорів та її підписання були залучені США (як гарант договору про Західний Берлін) та Канада (для нівеляції виняткового статусу США).

У квітні 1973 року була схвалена пропозиція Франції провести необхідну роботу в три етапи. 3 липня 1973 року у Гельсінкі відбувся перший етап наради за участі 33 європейських країн, США та Канади, під час якого міністри закордонних справ схвалили принципову ідею досягнення домовленостей про правила співіснування у Європі та виробили принципи підготовки документів. Другий етап пройшов з 18 вересня 1973 по 21 липня 1975 року в Женеві, де тривала робота комісій, що готували та узгоджували документи. Принциповим рішенням стало ухвалення документів консенсусом, що дещо уповільнювало роботу. Третій етап відбувся 30 липня — 1 серпня 1975 року і полягав у підписанні підсумкового документа.

Ухвалений 1 серпня 1975 року «Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі» торкався широкого переліку питань міждержавних відносин, які можна згрупувати у три блоки: міжнародна безпека, соціальне та економічне співробітництво, гуманітарні питання та взаємодія у сфері науки, освіти, культури.