Чим живе Сараєво

Місто, яке не пожаліла війна, повністю позбулося її слідів, змінивши напруженість і розруху на балканську неквапливість. Для більшості Сараєво досі асоціюється з військовими подіями майже 30‑річної давнини. В 1992—1996 роках Сараєво стало майданчиком найзапекліших боїв за всю історію Балканських воєн. 

За роки, що минули відтоді, багато що змінилося. Відновлено більшість будинків, на вулицях знову з’явилися туристи, а кілька років тому був побудований перший в цій частині Балкан хмарочос. Змінився не лише зовнішній вигляд боснійської столиці, але й атмосфера, що там панує: головним досягненням сучасного Сараєва стала його безпека.

Сьогодні більшість мешканців міста — боснійці, слов’янські мусульмани, предки яких перейняли іслам від тюрків у часи Османської імперії. Боснійці легко йдуть на контакт, часто починаючи розмову першими. Вони ставлять багато запитань і чекають розгорнутих і неформальних відповідей. Правило діє і в зворотному напрямку: запитуючи про щось боснійця, будьте готові вислухати довгу історію, присмачену чималою кількістю жартів. При цьому молодь цілком пристойно володіє англійською. 

 Мало хто знає, але в спадок від Австро-Угорщини Сараєву дісталися не тільки архітектурні пам’ятки, але і трамвайна мережа: сараєвський трамвай замислювався як тестовий перед запуском у Відні. Зараз ця лінія пов’язує Башчаршію з непримітним передмістям Іліджа, за 3 км від якого розташований наймальовничіший парк Сараєва — Врело Босне (Джерело Боснії). 

Врело Босне вподобали представники творчих професій — письменники і художники старого гарту. Головна місцева зірка — дервіш Халач, старий-філософ і просто непересічна особистість. 

Повернувшись у місто, перейдіть через місцеву річку Міляцка по одному з численних сараєвських мостів. Деякі з них — наприклад, Латинський міст — відомі у всьому світі: саме тут влітку 1914 року сербський гімназист-терорист розстріляв спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину, що стало формальною причиною для початку Першої світової війни.

Ще один відомий міст Поспешай побудований вже в нинішньому тисячолітті і зацікавить шанувальників сучасної архітектури: він звивається петлею, всередині якої розмістилися лавки для розмов і відпочинку. Останнє — дуже по‑боснійськи. 

Втім, Сараєво цікаве не тільки як столиця, але і як стартова точка для поїздок по всьому регіону. Місто Мостар, внесене до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Кравицький водоспад, старовинні міста Яйце і Добой… Продовжувати можна скільки завгодно, але краще побачити все на власні очі — тим більше, що віза в Боснію українцям не потрібна.