Джозуе Кардуччі - лауреат Нобелівської премії з літератури
27 липня 1835 року в П'єтразанті (Тоскана,
Італія) народився найвизначніший італійський
поет, літературознавець, громадсько-політичний діяч Італії XIX століття.
Кардуччі з’явився на світ в сім’ї лікаря,
прихильника руху карбонаріїв, котрі боролися за возз’єднання Італії проти
австрійського панування у країні. Сім’я Кардуччі часто переїжджала із одного
італійського міста в інше, поки не оселилася у Флоренції, де Джозуе закінчив
школу.
У шкільні роки він багато читав, особливо
захоплювався творчістю поетів-романтиків — Дж.-Н.-Г. Байрона та Й.-К.-Ф.
Шиллера, пізніше сам почав віршувати. У 1853 р. Кардуччі став стипендіатом
Пізанської вищої школи, після закінчення якої певний час викладав в одній із
провінційних гімназій. У роки навчання в Пізі він остаточно порвав зі своїм
юнацьким захопленням поетами-романтиками, а в 1857 р. видав першу поетичну
збірку «Юнацькі вірші» («Juvenilia»).
За
отримані гроші від продажу книги автор мріяв розрахуватися із кредиторами,
оскільки колишнім розгульним способом життя він спричинився до значних боргів.
Проте сподівання автора були марними. Збірка не мала успіху. У «Юнацьких
віршах» Кардуччі риторично оспівував національно-визвольну боротьбу, однаково
прославляючи Савойську династію і сицилійських революціонерів.
У наступні роки Кардуччі був у скрутному
матеріальному стані, змінив кілька місць роботи, поки врешті не став у 1860 р.
викладачем італійської літератури в Болонському університеті, де й працював
майже до кінця життя.
Як одного із найпопулярніших поетів Італії,
авторитетного публіциста, оратора, вченого, Кардуччі у 1890 р. обрали до
італійського сенату. 1906 p., за рік до своєї смерті, він став лауреатом
Нобелівської премії з літератури «за глибокі знання, творчу енергію та ліричну
силу творів».
Читати вибрані поезії українською:
Коментарі
Дописати коментар